Виховні заходи

Виховний захід:  « Революція гідності: як  це було… »
Мета:
         -формувати у школярів ціннісного ставлення до України; прав та свобод людини, європейського вибору українців;
         -розвивати в учнів почуття національної самосвідомості та громадянської активності;
         -виховувати патріота, громадянина, готового захищати свою Батьківщину.
Очікувані результати:
         -ціннісне ставлення до демократичних свобод,закріплених Конституцією України;
         -розширення знань учнів про події Єврореволюції;
         -усвідомлення цінності людського життя та тих складових частин, які впливають на нього, роблять його багатогранним, плідним і корисним.
Обладнання: святково прикрашений зал, аудіо та відео презентації, проектор, мультимедійна дошка.
Хід виховного заходу:
Вступне слово вчителя
Вчитель: Революція гідності – це новий термін, який визначає політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Однією з головних причин протестів стала надмірна концентрація влади в руках Президента Віктора Януковича та його «сім'ї».
Учень:
Народе мій, пишаюся тобою:
Моя душа - частинка твого «Я».
Красою правди у святім двобою
 Понад Майданом сонця лик сія...
Є нація! Хай знають всі у світі:
Ми є! Народ піднявся із колін!
І переможно сонце правди світить,
Співає гордо наш Державний Гімн.

(Звучить Державний Гімн України)
Вчитель:Сьогодні ми пройдемо з вами етапами  Єврореволюції, згадаємо основні події тих 94 днів. Під час боротьби українського народу проти режиму формувалося громадянське суспільство, вражаючи світ, а серце Європи билося на Майдані . Чому? Отже,  «Революція гідності : як це було?»
(Слайд1)
Учень1. 21 листопада Кабінет Міністрів України на своєму засіданні прийняв розпорядження, згідно з яким процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, а також рішення Кабінету міністрів України від 18 вересня2013 р. було призупинено. 
( слайд2)
Учень 2 29 листопада, після непідписання Януковичем Угоди у Вільнюсі «майдани» стали непотрібні і були згорнуті, але деяка частина учасників не підкорилася вказівці про розпуск і продовжила акції на підтримку євроінтеграції. Ці акції, в умовах згортання «майданів» владою, перетворились на символ непокори владі і трансформувались в нові Майдани. Найбільший з таких Майданів виник в Києві на Площі Незалежності. В ніч з 29 на 30 листопада для розгону цього Майдану влада застосувала силу.
(слайд 3)
Учень3
У ніч проти 30 листопада начальник ГУМВС України в Києві В. В. Коряк віддав наказ на силовий розгін Євромайдану в Києві. О 4 годині ранку, коли на Майдані Незалежності перебувало близько 100 протестувальників, площу оточили 300 озброєних спецзасобами бійців «Беркуту» та з надмірним застосуванням сили витіснили людей з Майдану: людей били кийками та ногами. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників. Частина мітингувальників знайшла притулок в Михайлівському золотоверхому монастирі. Приводом для розгону стало нібито встановлення Новорічної ялинки.
(слайд 4)
Учень 4
У відповідь на побиття студентів, на Михайлівську площу, де перебувала частина побитих з Майдану Незалежності, зібрались тисячі киян та гостей столиці. Вдень на Михайлівській площі виник стихійний мітинг. Подальший розвиток подій отримав назву «Єврореволюція» або «Європейська революція»
(слайд 5)
 Учень1.В річницю Референдуму про суверенітет 1991 року на майдани і вулиці Києва вийшли, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн. протестувальників. Цього ж дня відбулася спроба штурму Адміністрації Президента.
(слайд 6)
Учень 2. В ніч проти 11 грудня, незважаючи на завірення Президента України, які він виголосив перед спеціальним представником ЄС Кетрін Ештон, спецназ та внутрішні війська розпочали масову акцію на витіснення мітингувальників з зайнятих ними позицій. Груба сила та спецзасоби, в основному, не застосовувались. На заклик про допомогу до Майдану з міста почали підтягуватись добровольці. В результаті, для уникнення оточення з боку Майдану та міських добровольцыв, спецназ та внутрішні війська змушені були відступити.
( слайд 7)
Вчитель. Протягом Єврореволюції щонеділі збиралися народні віча, а вимоги народу ставали радикальніші – вони вимагали відставки Януковича.Характер протесту був мирний, в рамках закону. Громадянське суспільство проявляло свої найкращі риси.

( слайди 8,9,10)
   

Учень 3. Поштовхом до виходу протистояння за мирні межі стало ухвалення Верховною Радою репресивних, на думку прихильників євроінтеграції, «диктаторських законів», що відбулося 16 січня. В ході протистояння, крім каміння та «коктейлів Молотова», повстанцями були збудовані метальні машини — требушет та велетенська рогатка, також була виготовлена «картопляна гармата». Cвоєю організацією та застосованими іноваціями повстанці неодноразово викликали живе захоплення у світі.
(слайди 11, 12)
Учень 4. В той же час прибічники влади — «невстановлені особи», бійці спецпідрозділів та титушки — застосовували нелюдські методи, включаючи викрадення, катування (Ігор Луценко, Дмитро Булатов) та вбивство активістів (Юрій Вербицький), тортури з роздяганням та фотосесіями на морозі (Михайло Гаврилюк), що, в цілому, вказує як на надзвичайну жорстокість влади, так і на спеціальне спрямування спецпідрозділів проти власного народу. Тітушки, не тільки взаємодіяли з спецпідрозділами, але й використовували при цьому вогнепальну зброю.
(слайд13)
Учень1 Проти протестувальників були застосовані світлошумові гранати, гумові кулі, кийки, водомети, коктейлі Молотова, каміння; протестувальники застосовували петарди, коктейлі Молотова, каміння. Від куль снайпера загинули 2 протестувальники: Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.
(слайд14)
Учень2 18 лютого, в день, коли Верховна Рада мала розглянути можливі зміни до Конституції, до будівлі Верховної Ради підійшли протестанти. Це призвело до поновлення жорстокого силового протистояння між повстанцями та силовиками. Бойові дії велись, в тому числі, з застосуванням вогнепальної зброї. Декілька людей з обох боків загинуло.
Учень 3 19 лютого, о 20:00 спецпідрозділи розпочали штурм Майдану з боку Європейської площі та вулиці Інститутської з використанням бронетехніки. На ранок 19 лютого число загиблих склало 25 чоловік, в тому числі: 9 співробітників силових структур; 16 мирних громадян та бійців самооборони Майдану.
(слайд 15)
Учень4. 20 лютого1914 року назване «Кривавий четвер». Близько 9-ї ранку Майдан перейшов в наступ і, не зважаючи на шалений обстріл снайперами, швидко повернув всі втрачені 18-го числа позиції і розширив контрольовану зону. Найбільш жорстоке та криваве протистояння відбулось на вулиці Інститутській, де, переважно від куль снайперів, загинуло більш ніж пів-сотні повстанців.
(слайд 16)
Учень1
Цього ж дня надвечір розпочались перемовини європейських міністрів і опозиції з Януковичем, в результаті яких Янукович погодився на дострокові вибори Президента не пізніше грудня 2014 року, а протиборчі сторони мали бути здати зброю протягом 24 годин. Інформація від лідерів опозиції про результати переговорів викликала обурення Майдану, їх виступ перервав Володимир Парасюк, один з сотників Майдану, який зазначив, що якщо назавтра до 10-ї години ранку Янукович не складе повноваження, його сотня піде на штурм зі зброєю— саме в цей час перед головною сценою Майдану проносили труни з загиблими повстанцями…
Відео «Пливе кача по Тисині»
Заключне слово вчителя


"Україна понад усе"

(урок мужності)

Мета заходу:  формувати  в учнів розуміння понять «єдність» і «цілісність», «герой», «патріот» держави, громадянські якості; почуття поваги до захисників Вітчизни, виховувати справжніх патріотів  держави.
Обладнання: епіграфи на дошці, газета «Небесна сотня», відеоролики «Слава героям української нації», «Повертайся живим!», свічка, папір, фонограма пісні «Мальви», «Пливе кача»,  «Боже, я молюсь за Україну».

ХІД   ЗАХОДУ
1.Вступне слово класного керівника.
Подивіться, будь ласка, у вікно: там обнялися  в одне ціле голубе небо і  золоте колосся пшениці. Такою ми бачимо сьогодні  нашу неньку - Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися у боротьбі за її єдність і незалежність , здатних захистити її кордони.
Учень 1.
Народе мій, пишаюся тобою:
Моя душа – частинка твого «Я».
Красою правди у святім двобою
Понад Майданом сонця лик сія...
Є нація! Хай знають всі у світі:
Ми є! Народ піднявся із колін!
І переможно сонце правди світить,
Співає гордо наш Державний Гімн.

                            (Звучить Державний Гімн України)
2.Слово класного керівника.
Діти, сьогодні ми проведемо подорож в минуле і зупинимося в сьогоденні, щоб згадати справжніх патріотів нашої Батьківщини. Перегортаючи   сторінки  історії України, будемо вдивлятися  в обличчя наших героїв – захисників України.
( уривок з к/ф «Офіцери»;  «Повертайся живим»)
Чому  цих людей вважають героями?  Що спонукало їх встати на захист рідної держави?
ІІ. Основна частина

Учень 2.
Україна – це мати, яку не обирають,
Україна – це доля, яка випадає раз на віку,
Україна – це пісня,
Яка вічна на цій землі.
Ведучий.  
     Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «Революція гідності», події на Донбасі... Вони тривожать наші душі,  не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Революції гідності і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня, заради чого захищають нашу Україну воїни АТО.
    Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вона зробила для нас.                   
                   ( Відеоролик «Слава героям української нації»)
Ведучий.
     Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.
( Звучить пісня «Мальви»)

Учень 1.
Нехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу
Володарка земель і вод -
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.
І козаки, й стрільці січові
За тебе гинули в полях.
У небесах сузір'я Лева
Нам світить наш Чумацький Шлях.
Стражденна чаєчко-небого,
Єдині два твої крила.
Виходим, нене, у дорогу,
Аби ти вільною була.
Нехай ніхто не половинить
Твоїх земель, не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на світі в нас одна.
Класний керівник.
      «Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх». Подвиг героїв вже вписаний у найвеличніші сторінки української історії. Вірю, що цей подвиг буде надихати покоління українців , як надихають нас подвиги козаків та жертовність героїв Крут.
Але захист Батьківщини – це не тільки мужність, не тільки відданість, це ще і смерть.
      Хай палають свічки пам’яті про загиблих героїв Небесної Сотні, про загиблих героїв АТО, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…
Учениця.
Нехай пам'ятають про наших героїв,
що за волю поклали безцінне життя,
що творили історію, наше минуле,
у яке вже нема вороття.
Учень 2.
 Ми ще не раз згадаємо цю весну
І ці події , і цей кривавий шлях
І закарбуємо у серці Небесну Сотню,
Яка тепер на небесах!

      Вшануймо пам'ять героїв Небесної сотні, борців за свободу людей під час Революції гідності, героїв, що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вічна пам'ять героям, вічна слава!
                     (Оголошується хвилина мовчання)

        Хай світло цієї свічки  буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
(Під мелодію пісні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу )

                            (Лунає пісня «Гей, плине кача…)

Учениця.
Україно! Крізь тенета неволі, крізь заграви пожару, шал битв і побоїщ, твої сини мріяли  про  тихі  води і ясні зорі.
Україно! Сьогодні на всі п’ять  материків і на всі чотири сторони видно, як ми живемо, як будуємо свою країну, як сіємо в землю зерно навпіл з надією для себе, дітей своїх і добрих людей.

Учениця.
До тебе, Господи, взиваю
І сподівання щирі маю –
Що Україна вільна буде
Від лицемірства і облуди,
Від бездуховності й зневіри
Людців, душею зачерствілих,
Від злої долі та безправ’я,
І тих, які завжди лукавлять,
Від тих, хто дух вкраїнський нищить,
Забувши все святе та вище,
І наче круків хижа зграя
Вкраїну навпіл розривають,
Розбрату сіючи в нас зерна...
Від всього зла, всієї скверни
Зціли, Всевишній нас Владико,
Щоб вільним став народ великий!

Учениця.
Я - українка вірою і кров'ю,
Моє коріння тут, у цій землі.
Вона моєю живиться любов'ю,
А я страждаю болями її.
Учень.
Я-  українець, син народу того,
Що відвикає нині від ярма.
Я не корюся, я молюся Богу
І вірю в те, що все це не дарма.

Учениця.
Я -  українка, смутком оповите
Моє кохання, як гірке вино.
Моя рідня розкидана по світу,
Як буйним вітром золоте зерно.
Учень.
Я- українець!  Цього не відняти,
В моїй душі співають солов'ї,
Були такими мої мама й тато,
Й такими будуть правнуки мої!

Класний керівник.
         Сьогодні, діти нашої матері України, наші бійці в зоні АТО сумлінно виконують свій синівський обов’язок. Вони – теперішній голос нашого сумління, наша гідність. Вони своїм прикладом показують силу та незламність українського духу.

                                ( Написання листів до воїнів АТО )

ІІІ. Підсумок.
Класний керівник.
І завершуючи наш захід, я хочу ще раз пригадати слова П.Тичини:  «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була!».
Ми з вами живемо в Україні, тому повинні знати і шанувати історію , традиції і культуру нашої держави.
І в цей нелегкий час, коли точаться бої на сході і півдні України, ми повинні бути справжніми патріотами, відстоювати єдність,  суверенітет і незалежність України.
Тож бажаю нам всім миру, спокою і світлого майбутнього!

Учень.
Вкраїно - богине! Вкраїно - кохана,
Молитва боляща, розтерзана рано...
Я лину до Бога, бо вмію літати,
Я буду молитись, я буду благати,
За тебе, Вкраїно, за тебе, свободо,
За долю пресвітлу вкраїнському роду.
Я вірю: Всевишній і ДіваМарія...
Почують молитву, молитву надії.

  ( Звучить пісня «Боже, я молюсь за Україну»)



Шануємося, бо ми того варті
Мета: познайомити учнів з історією Дня соборності України; прищеплювати повагу до минулого Батьківщини; виховувати національну свідомість та почуття гідності бути громадянином України, любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасності.
Обладнання: музичні записи, національна символіка.
Хід заходу
Звучить лірична українська мелодія, на фоні якої говорить чтець.

Тобі, найкращая перлино
Моїх розбуджених надій,
Тобі, що звешся Україна
І в цей життєвий буревій,
Тобі, що постаті козачі
Для нас змальовуєш щодня,
Я шлю привіт й бажаю вдачі
У сяйві радісного дня.

Ведучий 1. Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!

Ведучий 2. У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорозьку Січ, славетну Києво-Могилянську академію. Україна виколисала велетнів сили і духу — таких, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини. І сьогодні ми святкуємо річницю проголошення Соборності нашої держави. 

...Народилась Україна Нова,
Небувала, чиста, як дитя,
Україна Зоряної Мови,
Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.
Та Держава, де щезає тлінь.
Україна творчого повстання
Для усіх безсмертних поколінь.

Україно, вернуться до тебе —
Матері, сторожові вогні,
Ясні зорі і хмарини з неба,
Козаки воскреслі і пісні.

Прийдуть квіти і маленькі діти.
Прийде казка і пташиний спів,
Забринять у просторі сюїти
Всіх дерзань і небувалих снів.
Україно-Матінко! Воскресни!

Ведучий 1. Збулося довічне прагнення нашого народу. Збулося те, за що страждали і гинули, боролися і вболівали, для чого жили і працювали мільйони синів і дочок України — впродовж років, десятиліть, століть... 22 січня цього року Україна відзначає чергову річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Ведучий 2. Воскресний день настав!.. 1 грудня 1991 року народ України підтримав акт про незалежність. Слава Україні! Слава! Героям її — слава!
До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею — і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу.

Благослови і вознеси
Болючу правду України,
Що йде від чистої роси,
Що йде від чистої сльози —
Не тільки смуток і руїни.
...
І незнищенність України,
Народе рідний, вознеси!

Ведучий 1. Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали...
 

Заходять хлопці та дівчата, убрані в національні костюми.


Українка
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер і трави і води.
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.

Українець
Яка ж вона довга в століття, у цілі віки,
Година негоди, що люд український гнітила.
Із сивої пам’яті сміло ідуть козаки,
А шаблі — мов блискавка, сині жупани — мов крила.

Козак
До звука звук, струна струні одвітна,
А всі — одвітні серцю Кобзаря,
А вже козацьке військо маком квітне
І спалахнула Хортиці зоря.
Ці звуки, звуки золото-тривожні
Закличний марш: агей, козацтво, в путь.
І, як струна, душа правдива кожна,
З глибин історії, вони ідуть, ідуть.
Гей долиною, гей широкою козаки ідуть. 

Виконується пісня «Ой на горі та й женці жнуть».


Українець
Пам’ятаймо, чиї ми сини,
Коли будні на серці чи свято,
Знову бачиться з давнини
Україна — зажурена мати.
І зруйнована бачиться Січ,
Де мій пращур лежить серед поля,
А йому похилилась до віч
Україна, немов Тополя.

З’являється в жалобі Мати-Україна.


Україна
Сину, сину... А він мовчить...
Сину, сину, скажи що-небудь...
Жовте листя на вітах тремтить, 
І летять журавлі у небо.

Українка
Затуляли чужинці в обіймах наш рот,
І перевертні кривдили зраджену мову,
Вилив душу в пісні український народ,
І живе мій народ у співучому слові.

Виконується українська народна пісня « Як у нас на Україні»




Ведучий 2. Не судилося Україні вибороти незалежність у 1917 році. Держава проіснувала недовго. Вистояти не було сили. В боротьбі за волю славні сини України віддали найдорожче — життя... Та народ пам’ятає своїх лицарів і слава про них не вмре, не поляже...


Виконується пісня  «Повіяв вітер степовий»


У клас урочисто вноситься державний прапор України. Виконується гімн.
Виходять дівчинка і хлопчик з хлібом-сіллю на рушнику.


Дівчинка

Хліб-сіль на рушнику несу,
Любов несу всесвітню.
Люблю людей я над усе,
Як люблять землю рідну.
Прийміть цей хліб,
Як символ достатку і життя.

Хлопчик
Даруєм хліб на рушнику —
І ніби між серцями сонце сходить,
Таке ясне, неначе згода
Між двох людей і між народів. 

Дівчинка
Даруєм хліб на рушнику
На доброту і на взаємність,
І відстані найдальш меншають,
І радісніше жити на віку. 

Хлопчик
Дай нам, Боже, сили і снаги,
Щоб цвіли Дніпровські береги,
Щоб жили гуртом, не поодинці
На землі щасливі українці.
Я на рідній мові друзям щастя зичу,
Хай добро хлібину кожному несе.
У гостинну хату щиро всіх покличу,
І вони, я певен, зрозуміють все.
І вони, я певен зрозуміють слово,
Де вкраїнська мова пахне барвінково,
Де вкраїнська пісня розправля крило.

Ведучий 2.  Україна може вижити і повинна вижити і — насамперед завдяки її культурі. Бо це — єдиний посланець душі України, її людська і творча суть. Час минає, а все, що талановито закарбовано у слові, залишається з нами і залишиться після нас.

Перегляд фільму «Діти України за мир!»






1 комментарий:

  1. Дуже корисний матеріал для виховних годин на патріотичну тему! Дякую!

    ОтветитьУдалить